ВСТУП

Актуальність теми. Давно відомо: щоб людину пізнати, її  треба почути. Світ слова Михайла Шалати унікально багатогранний і своєрідний, бо розкриває особистість автора в різних іпостасях: як поета, чиє лірично-філософське слово пронизане болем за Україну; вченого, чиї наукові розвідки не втратили актуальності; професора в студентській аудиторії, де кожен із комунікантів розв’язати проблему: професор-ерудит – як «увібгати» багаж знань у швидкоплинну лекцію, а студент – як цю книжну премудрість зрозуміти й запам’ятати.

У пору національного відродження важко назвати якесь помітне явище чи подію в культурному житті Дрогобича, до яких би не прилучився Михайло Йосипович. Про це знає кожен дрогобичанин, і не тільки. Як занотував 12 жовтня 1996 р. спостережливий Микола Жулинський, «без Михайла Шалати нема достойної ювілейної дати». Спорудження у Дрогобичі пам’ятників Іванові Франкові, Тарасові Шевченку, Юрієві Дрогобичу, перейменування вулиць і площ, повернення історичної назви «Нагуєвичі» селу Івана Франка – далеко не повний перелік плодів громадської діяльності цього невтомного ратая на культурно-просвітницькій ниві.

Із прізвищем М. Шалати асоціюється відкриття не лише нових пам’ятників, а й нових літературних імен та нового у відомих іменах. З-під його дослідницького пера вийшли у різний час і в різних виданнях перед- чи післямови до творів М. Шашкевича, Ю. Фудьковича, Н. Кобринської, Д. Павличка, Б. Загорулька, С. Коваліва, В. Романюка,  Л. Проць, І. Сеник,  М. Холодного та ін.

Мета  полягає у всебічному аналізі, розкритті сутності життя і творчості Михайла Йосиповича Шалати.

      Для досягнення поставленої мети основними завданнями роботи є:

·        розглянути творчість М. Й. Шалати;

·        дослідити М. Шалату як знаного вченого-дослідника творчості;

·        проаналізувати обдарованість виданого поета ;

      Об'єктом роботи є творчість М. Й. Шалати.

      Предметом виступає творчість прозаїка в літературознавстві.

Методи дослідження. Для розв’язування поставлених завдань використано такі методи наукового дослідження: теоретичний аналіз наукових літературних джерел, синтез, узагальнення, конкретизація, спостереження.

РОЗДІЛ 1

БІОГРАФІЯ МИХАЙЛА ЙОСИПОВИЧА ШАЛАТИ

Михайло Йосипович Шалата (народився 3 квітня 1937 р. в с. Бертешів, Жидачівського району , Львівської області) - громадський діяч, краєзнавець, письменник, критик, педагог, кандидат філологічних наук, шашкевичезнавець, професор Дрогобицького університету, Почесний громадянин Дрогобича,  член Національної спілки письменників України, літературознавець, перший заступник голови Дрогобицької філії і член Президії Львівської обласної організації Товариства зв’язків з українцями за межами України, депутат Дрогобицької міської ради І демократичного скликання, голова Дрогобицької "Просвіти" (1995), .  За заслуги перед Україною нагороджений орденами «За трудову доблесть», "Будівничий України" і "За заслуги ІІІ ступеня".

Народився в селянській сім’ї. Батько Йосип Шалата (1915-1998), мати

Ганна (1909-1987).

У 1957р. М. Шалата вступив до Львівського педагогічного інституту на філологічний факультет. На початку 1960р. Львівський і Дрогобицький педінститути об’єдналися в один – Дрогобицький державний педагогічний інститут ім. Івана Франка. Переїхавши в Дрогобич, М. Шалата залишився в цьому місті, де й мешкає понині.

Автор збірок поезій «Зоряне переджнив’я», «Із плину літ», «Великдень», «Копа», «Грабина», «Рік», «Ім’я Шашкевича»; збірки для дітей «Вітусина книжка»; літературознавчих монографій «Маркіян Шашкевич», «Юрій Федькович»; книги статей «Година для праці настала»; книжок нарисів «Дрогобич», «Місто в підгір’ї Карпат», «Юрій Дрогобич і його доба», «З Шевченком – у нове тисячоліття».

РОЗДІЛ 2

ПОКЛИКАНИЙ ЛІТЕРАТУРОЮ ТА ІСТОРІЄЮ

Перша моя зустріч з Михайлом Шалатою відбулася 1962р. Він редагував багатотиражку Дрогобицького державного педінституту «Радянський педагог», а я був студентом фізико-математичного факультету, який дописував до багатотиражки про студентське  життя.  Відзначаючи День преси , редактор «Радянського педагога» нагородив мене збірочкою поезій Т. Шевченка кишенькового формату з дарчим написом як активному кореспондентові. Ця збірочка збереглася у мене дотепер.

Потім ми обидва стали викладачами педінституту, й наші зустрічі почастішали. Михайло Шалата став громадським діячем, поетом, літературознавцем, професором. Кожну свою книжку чи збірку поезій презентував мені з цікавим дарчим написом. Для прикладу наведу дедикацію М. Шалати на його книжці «Юрій Дрогобич і його доба» (Львів, «Каменяр», 2000): «На 60-річчя дорогому Кишакевичу Юрію - оця книжка про Дрогобича Юрія. Хай Вам, пане Юрію, буде сонячно й дниною хмурою. Сердечно - Михайло Шалата».

Щиро вдячний професорові Михайлові Шалаті за допомогою у придбанні тритомного щоденника Олеся Гончара. Автор «Прапороносців» там відкрив душу – душу справжнього патріота, борця за справедливість і повномасштабне функціонування українського мови, викривача фальші радянського інтернаціоналізму. Я ретельно виписав зі «Щоденника» Олеся Гончара висловлювання його про можу, які без скорочень друкували газети «Кримська світлиця» і «Галицька зоря».

Важко уявити собі сучасну історію Дрогобича без розвідок і особистої участі Михайла Шалати. 1989 рік. Михайло Шалата – один з організаторів Товариства української мови у Дрогобичі. Створено Комітет для повернення історичних і надання нових назв вулицям і площам міста на чолі з професором Михайлом Шалатою. Комітет для будівництва пам'ятника Тарасу Шевченкові у місті очолював теж професор М. Шалата. Пам'ятник відкрито 21 вересня 1991 року. 1 лютого 1994 року Дрогобич відзначав 500-річчя пам'яті визначного земляка, українського вченого гуманіста Юрія Дрогобича. Михайло Шалата на урочистих зборах в громадськості міста виголошує доповідь «Юрій Дрогобич – видатний український вчений епохи Відродження» (всього понад 20 публікацій Михайла Шалати присвячено Юрію Дрогобичу). Того ж дня закладено камінь на місці зведення пам’ятника Юрієві Дрогобичу. Знову головою оргкомітету обрано професора Михайла Шалату. Оргкомітет звернувся до мешканців міста для збору коштів на цю справу. Пам’ятник було відкрито 20 вересня 1999 року. 26 травня 1995 року Михайла Шалату обрано головою дрогобицької Просвіти, з 23 травня 2001 року – почесним головою цього товариства.

Серйозно працював М. Шалата над створенням літературної карти Дрогобиччини. 28 років (1972-2000) з деякими перервами М. Шалата завідував кафедрою української літератури.

Михайло Шалата – скромна, надзвичайно працьовита людина, улюблений професор студентів і слухачів різноманітних курсів підвищення кваліфікації учителів української мови і літератури. До учителів професор не приходив з наперед заданою темою, а питав: «Що вас цікавить? Про що вам розповідати?». І починалася цікава лекція на тему, запропоновану аудиторією. Саме цей момент завжди підкреслювали слухачі лекцій професора – досвідченого літературознавця, майстра слова.